Официально. Список предложений переименования топонимов Николаева.
По просьбам горожан публикуем Додатки 1 и 2 к общественному обсуждению переименования улиц в Николаеве. Не у всех есть возможность скачать в word-е и просмотреть предлагаемые списки.
Напоминаем, что своё мнение отправляйте на эл. адрес otd-pamyatki.mk@ukr.net с указанием своего ФИО и своих родственников. Укажите в письме кого Вы поддерживаете: "общественников" или официальную комиссию в составе которой историки, краеведы, архитекторы, учёные.
Хотим обратить внимание, что по некоторым позициям комиссия предлагает два-три названия. Просим указать за какое наименование Вы отдаете свои голоса либо аргументировано предложите своё. Спасибо Вам за Вашу гражданскую позицию и помните - улицы будут переименованы в любом случае, но какое имя они будут носить - зависит от Вас, уважаемый горожанин города Николаев.
Додаток 1
Інформація щодо формування пропозицій стосовно перейменування об’єктів топоніміки, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»
Перелік об’єктів топоніміки, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», був сформований Комісією з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших споруд, розташованих на території м. Миколаєва, яка затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 15.09.2015 №49/56 (далі – Комісія).
При формуванні цього переліку, до якого увійшло 132 об’єкти топоніміки, було враховано:
1. Визначення терміну «символіка комуністичного тоталітарного режиму», що міститься у підпункті «є» пункту 4 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», а саме: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
2.Рекомендації Українського інституту національної пам’яті.
У зв’язку із тим, що деякі громадські організації не погодилися з новими назвами об’єктів топоніміки, запропонованими Комісією, їм було запропоновано підготувати альтернативні пропозиції. 14 грудня 2015 року такі пропозиції були надані міському голові. До пропозицій увійшли нові назви більшості об’єктів топоніміки, визначених Комісією, а також пропозиції щодо перейменування об’єктів, які не підпадають під дію Закону (наприклад: сквер Ради Європи, вул.Горького, вул.Московська, вул.Дунайської флотилії, вул.Зої Космодем’янської, вул.Маршала Малиновського, вул.Травнева, вул.Першотравнева, вул.Китобоїв тощо).
Пропозиції щодо перейменування об’єктів топоніміки, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», які винесені на громадське обговорення, укладені таким чином:
графа 1 - № за порядком;
графа 2 - назва існуючого топоніму, який має бути змінений;
графа 3 та 4- пропозиції Комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших споруд, розташованих на території м.Миколаєва, яка створена рішенням Миколаївської міської ради від 15 вересня 2015 № 49/56 (до складу цих пропозицій входе запропонована нова назва та обґрунтування запропонованої назви);
Графа 5 та 6 - Альтернативні пропозиції ініціативної групи від громадських організацій (до складу цих пропозицій входе запропонована нова назва та обґрунтування запропонованої назви).
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що строки 1,2,11,14,33,52,81,108, 112 першого розділу «Вулиці та провулки», строки 1, 2, 3 розділу 2 «Проспекти» містять декілька пропозицій щодо нової назви.
Додаток 2 до громадського обговорення
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОБ”ЄКТІВ ТОПОНІМІКИ,
ЯКІ ПРОПОНУЮТЬСЯ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ
“Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”
№ п/п |
Назва існуючого топоніму, який має бути змінений |
Пропозиції Комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших споруд, розташованих на території м. Миколаєва, яка створена рішенням Миколаївської міської ради від 15 вересня 2015 № 49/56 |
Альтернативні пропозиції ініціативної групи від громадських організацій (Текст пропозицій оригінальний без правок) |
||
Запропонована назва |
Обґрунтування запропонованої назви |
Запропонована назва |
Обґрунтування запропонованої назви |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. ВУЛИЦІ ТА ПРОВУЛКИ
|
|||||
1. |
Акіма вул. |
1 Воєнна вул. |
історична назва з 1835 р. |
1. В'ячеслава Стрельського вул. |
В'ячеслав Ілліч Стрельський (1910 р. - 1983 р.)Вчений історик, архівіст, ДІН. Один із засновників Укр. т-ва охорони пам’ятників історії та культури. Директор ДАМО (1935-1941 рр.). Автор 2-хтомної монографії «Історія Миколаївщини», що лягла в основу його дисертації - першої з історії нашого краю. |
2. Пилипа Орлика вул. |
Орлик Пилип Степанович (1672–1742) український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман війська Запорізького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист; автор «Договорів і постанов» – конституційного акту, який називають першою у світі Конституцією, фактично першим українським козацьким суспільним договором. У цьому історичному документі П. Орлик обмежував гетьманські пільги, соціальну експлуатацію, розробив стратегію боротьби за незалежність, політичне й церковне відокремлення України від Московії. Саме П. Орлик на території теперішнього м. Первомайська Миколаївської області відбудував Орликівську фортецю задовго до царського режиму. Перебував на Руській косі р. Південний Буг, біля м. Миколаєва. Сподвижник Івана Мазепи. Залишив після себе трактати, маніфести, поетичні книжки. Володів 12 мовами. |
||||
2. |
Артема вул.
|
1. Океанівська вул.
|
Вулиця виходе до суднобудівного заводу «Океан» Нова назва є шаною всім працівникам даного заводу, які внесли значний вклад у розвиток підприємства та, водночас, міста. |
Нодарі Чантурії вул.
|
Чантурія Нодарі Вікторович (1929
– 2007 рр.) – видатний суднобудівник, директор суднобудівного заводу «Океан»
у 1982-1996 рр., заслужений працівник промисловості УРСР, Почесний громадянин
міста Миколаєва.
|
2. Нодарі Чантурії вул.
|
Чантурія Нодарі Вікторович (1929 – 2007 рр.) – видатний суднобудівник, директор суднобудівного заводу «Океан» у 1982-1996 рр., заслужений працівник промисловості УРСР, Почесний громадянин міста Миколаєва. |
Океанівська вул |
Поруч завод Океан. Це пропозиція громади Корабельного района. |
||
3. |
Бела Куна вул.
|
Костя Гордієнко вул. |
Кость (Костянтин) Гордійович Гордієнко (Головко) (? – 1733 р.) – видатний військовий і політичний діяч. 12 разів обирався кошовим отаманом Запорозької Січі: з грудня 1703 по травень 1706 рр., а також з грудня 1707 по квітень 1709 рр. У 1710 – 1728 рр. – кошовий отаман Кам`янської та Олешківської Січі. Сподвижник Пилипа Орлика. |
|
|
4. |
Бела Куна пров.
|
Гостинний пров. |
Назва характеризує менталітет українців в цілому та миколаївців зокрема, які приймають з любов’ю гостей у своєму домі. |
|
|
5. |
Благоєва вул. |
|
|
Болгарка вул. |
Історична назва Тернівки |
6. |
Блюхера пров. |
Баркасний пров. |
Вулиця виходить до причалу. |
|
|
7. |
Бондаренка вул. |
Константинівська вул.
|
Костантинов Костянтин Іванович (1818 –1871 рр.) – вчений-винахідник в галузі ракетної техніки, артилерії, приладобудування й автоматики, генерал-лейтенант. З 1861 р. керував будівництвом ракетного заводу в Миколаєві, а з 1867 – його роботою. Був першим головою Миколаївського відділення Імператорського Руського Технічного Товариства. І керував їм до смерті. Автор ряду робіт з балістики, піротехніки, підводного та повітряного плавання. |
Винахідника Константинова вул. |
Обов'язково необхідно уточнення, який саме Константинов. Костантинов Костянтин Іванович (1818 –1871 рр.) – вчений-винахідник в галузі ракетної техніки, артилерії, приладобудування й автоматики, генерал-лейтенант. З 1861 р. керував будівництвом ракетного заводу в Миколаєві, а з 1867 – його роботою. Був першим головою Миколаївського відділення Імператорського Руського Технічного Товариства. І керував їм до смерті. Автор ряду робіт з балістики, піротехніки, підводного та повітряного плавання. |
8. |
Бондаренка пров. |
Срібний Док пров. |
Вулиця розташована неподалік від місця, де в першій половині ХІХ ст. розміщувались так-звані «вільні верфі», на яких комерційним способом будувались кораблі для Чорноморського флоту. Частина з цих верфей належала купцеві Серебрянному, тому місцевість отримала народну назву «Срібний док» |
|
|
9. |
Братів Неживих вул. (Велика Корениха)
|
Антична вул. (Велика Корениха) |
Велика Корениха, як і частина сучасного Миколаєва, входила до Ольвійської хори – округи однієї з найбільших античних міст-колоній Північного Причорномор’я. Крім того, у даному мікрорайоні зосереджена велика кількість пам’яток античної доби, яка є одним з найважливіших етапів розвитку та становлення Причорноморського регіону в цілому та Миколаєва окремо. |
Миколаївських десантників вул. (Велика Корениха) |
В Великій Коренисі була розташована 40 десантна бригада довгий час, яка пізніше стала 79-й аеромобільної бригадою. |
10. |
Бубнова пров. |
Сіверсів пров. |
Назва дана по нижньому та верхньому Сіверсовим маякам, які були влаштовані ще в ХІХ ст. |
|
|
11. |
Будьонного вул. |
Сінна вул. |
історична назва з 1835 р. |
1. Гетьмана Сагайдачного вул.
|
Український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. вулиця Сінна- устаревшая. Сінного ринку давно немає. Піддубний
Іван Максимович (1871 – 1949) – всесвітньовідомий укр. спортсмен,
шестиразовий чемпіон світу з класичної (французької, тепер греко-римської)
боротьби. |
2. Івана Піддубного вул.
|
Піддубний виступав у багатьох українських, російських, європейських і американських містах, гастролював й у Миколаєві – у 1927 та з 26 жовтня по 6 листопада 1933 років. У 1933 р. він жив у квартирі № 16 будинку, що по вул. Декабристів, 27 (будинок зберігся і знаходиться на перехресті із сучасною вул. Будьоного). Тоді циркові вистави проводилися на площі Декабристів, що знаходилася на розі колишньої Херсонської (тепер проспект Леніна) і вул. Декабристів (тепер тут дитяче містечко-парк «Казка»). Окрім показових циркових силових номерів, він, що завжди вів здоровий спосіб життя, читав лекції про розвиток і значення фізичної культури і спорту, проводив заняття із бажаючими долучитися до спорту. Про виступи І.Піддубного у Миколаєві неодноразово писала миколаївська газета «Шлях індустріалізації» у номерах за 26, 27, 28, 29 жовтня, 1, 3, 4, 5, 6 листопада 1933 р. Вулиці імені Івана Піддубного є тільки у рідному селі Красенівка на Полтавщині та у Дніпропетровську. |
||||
12. |
Бутоми вул. |
Курортна вул.
|
Первісна назва, яка надана рішенням виконавчого комітету міської ради від 08.10.55 №1616 |
|
|
13. |
Бутоми пров. |
Курортний пров. |
Провулок є частиною Курортної вул. від №75 |
|
|
14. |
Васляєва вул. |
1. Театральна вул.
|
Первісна назва.
|
Театральна вул. |
Первісна назва вулиці. |
2. Колосова вул. |
Колосов Сергій Дмитрович (1904-1975 рр.) – творець першої в світі морської газотурбінної установки. З 1954 року очолював конструкторське бюро, яке згодом стало науково-виробничим об’єднанням «»Машпроект. Завдяки С.Д.Колосову м. Миколаїв стало батьківщиною корабельного газотурбування. Нагороджений державними нагородами. |
|
|
||
15. |
Володарського вул. |
2 Екіпажна вул. |
історична назва з 1835 р., перейменована у 20-ті роки ХХ ст. |
Добровольча вул. |
На честь нашіх воїнів-добровольців. Ця вулиця перетинається з Військовими вулицями, поруч військові частини, госпіталь. Історична назва 2 Єкіпажна - не актуальна. |
16. |
Воровського вул.
|
Лева Карелі вул. |
Карелі Лев Георгійович (1913 – 1991 рр.) – відомий інженер – будівельник мостів і тунелів, заслужений будівельник УРСР, Почесний громадянин м. Миколаєва. Під його керівництвом в м. Миколаєві були побудовані унікальні залізничний і автодорожній мости через річки Південний Буг та Інгул. |
|
|
17. |
Воровського пров.
|
Зозулі пров. |
Зозуля Олександр Левович (1908 – 1990) – заслужений тренер України та СРСР з кінного спорту. Створив у мкр. Варварівці кінно-спортивну школу, яка згодом стала однією з кращих баз олімпійської підготовки кіннотників в Україні. Серед його вихованців – чемпіони України, призери міжнародних змагань в ряді країн Європи. Нагороджений багатьма бойовими орденами. |
Олександра Зозулі пров. (необхідне додати ім'я) |
Зозуля Олександр Левович (1908 – 1990) – заслужений тренер України та СРСР з кінного спорту. Створив у мкр. Варварівці кінно-спортивну школу, яка згодом стала однією з кращих баз олімпійської підготовки кіннотників в Україні. Серед його вихованців – чемпіони України, призери міжнародних змагань в ряді країн Європи. Нагороджений багатьма бойовими орденами. |
18. |
Ворошилова вул. |
5 Воєнна вул.
|
Історична назва з 1835 р. |
|
|
19. |
Ворошилова вул. (Велика Корениха) |
Святомиколаївська вул. (Велика Корениха) |
Частина вулиці проходить недалеко від того місця, де свого часу на кошти прихожан була зведена Свято-Миколаївська церква – одна з перших церков міста. Нині церква не збереглась, а топонім дасть змогу зберегти історичну пам'ять про цю культову споруду. |
Максима Залізняка вул. (Велика Корениха) |
Залізняк Максим (близько 1740 р. - після 1768 р.) - керівник гайдамацького повстання (1768-1769 pp.), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман, гетьман України.
|
20. |
Гайдара пров.
Гайдара вул. (рішення виконавчого комітету міської ради від 24.01.82 №17 (по відношенню до одного будинку під № 10) |
Обереговий пров. (або Оберегова вул.) |
Невеликий за розміром провулок (вулиця), який сполучаючись з вулицею Набережною ніби оперізує частину берегу р. Південний Буг. |
Бугогардівська вул. ( Велика Корениха) |
Бугогардівська паланка – один з адміністративно-територіальних, військових та економічних центрів Війська Запорозького (1734-1775) на території Миколаївщини. Паланці були підпорядковані всі землі, які належали запорожцям в межиріччі Інгулу і Південного Бугу. Головне призначення паланки було захищати кордони України від руйнівних нападів татарських орд та стримувати войовничих сусідів. ЦК Азов звертаються з проханням, додати до обгрунтування в назві вулиці Бугогардівська, що окрім славнозвісної паланки, вулиця буде носити назву ще й на честь штурмового відділення полку АЗОВ, що складається з миколаївських добровольців (Бузький Гра). Ми розуміємо що вулиці Азовської в Миколаєві буте на може, тому пропонуємо додати до списку аргументиції нашу пропозицію. Крім того перша втрата полку АЗОВ, а саме Андрій Балаган, який загинув при штурмі Мар'їнки, була саме з відділення Бузький Град, яке одне з перших вступило в бій. Таким чином ми пропонуємо ще й вшанувати пам'ять нашого побраима. (звернення додається до протоколу №4 від 14.12.2015р.) |
21. |
Дзержинського вул. |
3 Слобідська вул. |
історична назва з 1835 р. |
|
|
22. |
Дибенка вул.
|
Княжа вул. |
Вулиця розташована на території, яка в ХIV – ХV ст. входила до складу Великого Князівства Літовського і де бували кнізі цієї держави. |
|
|
23. |
Дибенка пров. |
Княжий пров. |
Провулок розташований поруч з однойменною вулицею. |
|
|
24. |
Димитрова вул. (Тернівка) |
Малко-Тирновська вул. (Тернівка) |
Малко-Тирнове - болгарське містечко, звідки вийшла значна частина майбутніх тернівців. 24 травня 1996 р. між громадами м. Миколаєва і м. Малко-Тирново було укладено угоду про побратимство. |
|
|
25. |
Дмитра Ульянова пров . (Матвіївка) |
1 Набережний пров. (Матвіївка) |
Первісна назва |
|
|
26. |
Енгельса вул. |
Вінграновського вул. |
Вінграновський Микола Степанович (1936 – 2004 рр.) – український поет, письменник шестидесятник, прозаїк, сценарист, кінорежисер, кіноактор, Лауреат державної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Уродженець Миколаївщини. |
|
|
27. |
Енгельса пров. |
Амвросія Ждахи пров. |
Амвросій Андрійович Ждаха (Смаглій) (1855 – 1927 рр.) – український ілюстратор, художник, етнограф, фольклорист, перший з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Т.Г.Шевченка. Автор тематичного циклу ілюстрацій до українських народних пісень, а також автор тематичного циклу малюнків фольклорних українських писанок. Автор тематичних ілюстрацій до багатьох творів української класичної літератури. Уродженець Миколаївщини |
|
|
28. |
Єлизарової вул. (Матвіївка) |
Бузького козацтва вул. (Матвіївка) |
Бузьке козацтво – військове формування, яке після знищення Запорізької Січі було утворене та розквартироване саме в Миколаївській області (в межиріччі Інгулу, Єланця і Мертвоводу) для несення служби вздовж Південного Бугу. |
|
|
29. |
Желєзнякова вул.
|
Лікаря Миропольського вул. |
Лікар Миропольский є одним з основоположників цивільної медицини в Богоявленську (нині територія Корабельного району). 16 серпня 1941 року переніс із залізничної станції поранених радянських бійців, покинутих німцями в розбитих вагонах, у приміщення школи, яка знаходилась на сучасній вулиці Ватутіна та надав їм медичну допомогу, деяких прооперував. Після війни був репресований і розстріляний. |
|
|
30. |
Жовтнева вул. (Тернівка) |
Тернова Балка вул. (Тернівка) |
Вулиця знаходиться поблизу з місцевістю, історична назва якої Тернова балка. |
|
|
31. |
Жовтнева вул. (Велика Корениха) |
Учительська вул. (Велика Корениха) |
Вулиця веде до школи. |
Євгена Півня вул. (Велика Корениха)
|
Майор Євген Півень, героїчно загинув 4 жовтня 2014, прикриваючи відхід бійців з Донецького аеропорту. Євгенія Півня очікувала ротація, він міг відправитися додому, подалі від активних бойових дій, проте він вважав за краще залишитися і організувати ефективну оборону аеропорту. Похований у Великій Коренисі, служив у Великій Коренисі в 40 40 ДШБ, сім'я проживає у великій Коренисі, тому доцільно одну з центральних вулиць назвати його ім'ям. Більш докладно обґрунтування прикріплено до протоколу від 11.12.2015р. Надано військовою частиню. |
32. |
Жовтня пров . |
Балканський пров. |
Провулок проходить неподалік від місцевого кладовища, на якому поховані померлі від ран визволителі болгарських міст Шипки та Плевену під час війни на Балканах (1877-1878 рр.). |
Марії Рибальченко пров. |
Рибальченко Марія («Віра», «Ольга»), 1922 р.н., мешкала з матір»ю у Миколаєві, вул. 4-а слобідська, 72. Закінчила 10 класів миколаївської школи № 36, один чи два курси медичного інституту у Дніпропетровську (чи Харкові). При німцях працювала статистиком в земвідділі. Приймала активну участь в українському антифашистському підпіллі ОУН. Була референтом обласного Проводу ОУН по роботі серед жінок. Організовувала конспіративні квартири, брала участь в отриманні продуктів по фіктивним документам у німецьких магазинах, організовувала зустрічі керівників підпілля з симпатиками Руху Опору. Відстеження провокаторів і агентів гестапо. Захист молоді від угону у Німеччину. 25 січня 1944 року була заарештована гестапо. Мала очні ставки, на яких мовчала. Незабаром вона заявила, що в неї на квартирі має відбутися зустріч з керівниками підпілля. Німці зробили засідку з її участю. Марія обрала момент і порізала собі вени, аби не видати друзів. |
33. |
Жовтневий пров. |
1. Такелажний пров.
|
Миколаїв вважається корабельною стороною, а такелаж як загальна назва усіх снастей на судні (тросів, канатів і линв, а також різноманітних блоків, талрепів, кріплень та інших деталей) є одним найбільш звучним топонімом пов’язаним з морською та суднобудівною тематикою. | ||
2. Марії Рибальченко вул. |
Рибальченко Марія – член підпілля ОУН, загинула в гестапо. (обґрунтування ГО «Символи Миколаєва», біографічної довідки не надано, див. також п.31 – Жовтня пров.) |
|
|
||
34. |
Затонського пров .
|
Боплана пров.
|
Боплан Левассер де Гійом (1600 (?) р. – 1673 р. або 1685 р.) – французький інженер, один з найвідоміших картографів 17 століття. З початку 1630-х до 1648 років працював на території України перебуваючи У 1639 році розробив перший варіант генеральної карти України. Однією з головних картографічних праць Боплана є «Спеціальний та детальний план України ……». Його «Опис України» вперше відкрив Україну для західного читача. Ця праця Боплана також включає опис географічних об’єктів Миколаївщини. |
|
|
35. |
7 з’їзду Рад вул. |
Привітна вул.
|
Вулиця невеличка і затишна. Забудована здебільшого невисокими садибами. |
Михайла Волобуєва вул.
|
Михайло Симонович - вчений-економіст, професор, один з теоретиків ідеї самостійної України., автор унікальної праці «До проблем української економіки», в якій обгрунтував теорію про необхідність виходу України зі складу СРСР. Двічі репресований, вдруге засудж. до 5 років виправних робіт. |
36. |
Івана Федька вул.
|
Калиниченка вул. |
Калиниченко Микола Іванович (1924 – 2007 рр.) – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, розробник ефективного методу лікування тяжких опіків. Близько 28 років працював лікарем на суднах китобійної флотилії. Лікар Калиниченко, знаходячись у відкритому морі, провів більше трьох тисяч операцій рятуючи не тільки співвітчизників, а й іноземних моряків. Автор ефективних лікарських препаратів. |
|
|
37. |
Ілліча вул. |
Ламбертівська вул. |
Ламберт Іосиф Карлович (1809 – 1879 рр.) – граф, власник земель в районі Варварівки, де їм був розбитий зразковий сад («сад Ламберта»), утримував міську паромну переправу Спаськ-Варварівка. В 1854-1855 рр. побудував кам’яну дамбу від Варварівського берега вглиб лиману, яка згодом дала можливість навести перший наплавний Варварівський міст. |
Ламбертів вул. (уточнення назви) |
Ламберт Іосиф Карлович (1809 – 1879 рр.) – граф, власник земель в районі Варварівки, де їм був розбитий зразковий сад («сад Ламберта»), утримував міську паромну переправу Спаськ-Варварівка. В 1854-1855 рр. побудував кам’яну дамбу від Варварівського берега вглиб лиману, яка згодом дала можливість навести перший наплавний Варварівський міст. |
38. |
Калініна вул. (Тернівка) |
Плевненська вул. (Тернівка)
|
Вулиця названа на честь м. Плевен – міста-побратима Миколаєва з 2005, яке розташоване на півночі Болгарії. |
|
|
39. |
Карла Лібкнехта вул. |
Чернігівська вул.
|
історична назва з 1835 р. |
Адмірала Аркаса вул. |
Історична назва вулиці Чернігівська на сьогоднішній день вже втратила актуальність і смислове навантаження. Аркас Микола Андрійович, народився і жив в Миколаєві, був Головним командиром Чорноморського флоту і портів і військовим губернатором Миколаєва. Він Почесний громадянин міста з 1880 року. Його життя нерозривно пов'язане з Миколаєвом и Україною, а родина виховувалась в дусі любові к українському народу. |
40. |
Карла Маркса вул. |
Святительська вул. |
В назві вулиці вшановується пам’ять про представників духовенства, які прославились подвигами та святістю та вплинули на духовне життя не тільки Миколаєва, а й України в цілому. |
Андрєя Шептицького вул. |
Митрополит Андре́й Шепти́цький, (мирське ім'я Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький) 1865 — 1944) — український релігійний діяч, граф. Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит· Митрополит Андре́й Шепти́цький, (мирське ім'я Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький) 1865 — 1944) — український релігійний діяч, граф. Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит. |
41. |
Карла Маркса пров. |
Святительський пров. |
Провулок розташований паралельно однойменній вулиці. |
Андрєя Шептицького пров. |
Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою.
|
42. |
Кірова вул. |
Троїцька вул. |
На цій вулиці ще з 1813 р. і до сьогодні розташована Свято-Духівська церква. Престольне свято Святого Духа – другий день після свята Святої Троїці. |
Чорноморського козацтва вул. |
|
43. |
Кірова вул. (Велика Корениха) |
Покровська вул.
|
На вулиці знаходиться храм освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці. |
Сергія Кривоносова вул.
|
Сергій Кривоносов -майор, начальник штабу — перший заступник командира 2-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади, Герой України. Народився 26 червня 1978 року у Миколаєві. 4 серпня 2014 року загинув під час чергового нищівного артилерійського обстрілу з реактивної системи залпового вогню "Град" позицій українських військових з боку російського кордону. Коли снаряд влучив у бліндаж, він просто закрив його своїм тілом, рятуючи своїх підлеглих. Більш докладно обґрунтування прикріплено до протоколу від 11.12.2015р. Надано військовою частиною. |
44. |
Кірова пров. |
Троїцький пров. |
Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою.
|
|
|
45. |
1 Кіровський пров. |
1 Троїцький пров. |
Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою. |
|
|
46. |
2 Кіровський пров. |
2 Троїцький пров. |
Провулок примикає до вулиці з однойменною назвою. |
|
|
47. |
Коллонтай вул.
|
Родинна
|
Назва відображає значущість родинних цінностей як ознаки ментальності українців. |
|
|
48. |
Командарма Уборевича вул.
|
Кобзарська вул.
|
Назва на честь кобзарів – унікального явища в українській культурі, носіїв та зберігачів духовного генофонду українського народу. Свого часу вони вважались провідниками, які через свою гру на кобзі будили національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість та розкривали правду життя закликаючи до активності та згуртованої боротьби зі злом. |
|
|
49. |
Комінтерна вул. |
Водопійна вул. |
Вулиця проходить по всій довжині району, історична назва якого Водопій. |
|
|
50. |
Комінтерна пров. |
Водопійний пров. |
Провулок перетинає вулицю з однойменної назвою. |
|
|
51. |
Комсомольська вул. |
6 Слобідська вул. |
історична назва з 1835 р. |
|
|
52. |
Комсомольська вул. (Велика Корениха) |
Ренівська вул. (Велика Корениха) |
Сім’я Рено – великі землевласники, які відзначилися своєю добродійністю. Чотири покоління цієї родини пов’язані з розвитком села Велика Корениха (нині мкр. Миколаєва). Завдяки ним мостилися дороги, відкривалися заводи, мануфактури, портові та залізничні склади, закладалися сади. Найбільший вклад у розвиток даної території вніс Йосип Рено. Ним була побудована церква, церковно-приходська школа, кам’яний млин тощо. |
Йосипа Рено вул. (Велика Корениха) (необхідне додати ім'я)
або Антична вул.
|
Сім’я Рено – великі землевласники, які відзначилися своєю добродійністю. Чотири покоління цієї родини пов’язані з розвитком села Велика Корениха (нині мкр. Миколаєва). Завдяки ним мостилися дороги, відкривалися заводи, мануфактури, портові та залізничні склади, закладалися сади. Найбільший вклад у розвиток даної території вніс Йосип Рено. Ним була побудована церква, церковно-приходська школа, кам’яний млин тощо. |
53. |
Комсомольський пров. (Велика Корениха) |
Ренівській пров. (Велика Корениха) |
Провулок прилягає до однойменної вулиці. |
Йосипа Рено пров. (Велика Корениха) (необхідне додати ім'я) |
Провулок є прилягає до однойменної вулиці. |
54. |
Комунарів вул. |
Черешнева вул. |
Черешневі дерева на цій вулиці в Ракетному урочищі переважають серед усіх інших. |
Гуленко – Гулого вул. |
Гуленко-Гулий - член Центральної Ради, командир Запорізької дивізії,
служив і в штабі Петлюри, воював на Миколаївщині. Учасник І Зимового походу
військ УНР на Миколаївщині. Учасник ІІ Зимового походу армії Директорії УНР
(листопад 1920 р.). |
55. |
Комунарів пров. |
Ожиновий пров. |
На цій вулиці ожина є кущем, який превалює над іншими чагарниками, що роботи вулицю особливо мальовничою весною. |
Гуленко – Гулого пров. |
Провулок є прилягає до однойменної вулиці.
|
56. |
Комунарівська вул. |
Волонтерська вул. |
У топонімі вирішено вшанувати важливе соціальне явище – волонтерський рух, який особливо проявив себе в українському суспільстві з початком збройного конфлікту на Сході України. |
Волонтерська вул. |
|
57. |
Комунарівський пров. |
Миролюбний пров. |
Милозвучна назва, яка пропагує мир та спокій і має бути присутня в топоніміці міста. |
Волонтерський пров. |
|
58. |
Косіора вул. |
1 Госпітальна вул. |
історична назва з 1835 р. |
|
|
59. |
Котовського вул. |
Январьова вул. |
Январьов Еміль Ізраїльович (1931 – 2005 рр.) – поет, публіцист, журналіст, громадський діяч. Почесний громадянин міста Миколаєва (1999), удостоєний звання «Городянин року» (1997). Співавтор енциклопедичного словника «Миколаївці. 1789-1999». Уродженець м. Миколаєва, яке він любив та прославляв у своїх творах. |
Еміля Январьова вул. (необхідне додати ім'я) |
Январьов Еміль Ізраїльович (1931 – 2005 рр.) – поет, публіцист, журналіст, громадський діяч. Почесний громадянин міста Миколаєва (1999), удостоєний звання «Городянин року» (1997). Співавтор енциклопедичного словника «Миколаївці. 1789-1999». Уродженець м. Миколаєва, яке він любив та прославляв у своїх творах. |
60. |
Крупської вул. |
Микитенка вул. |
Микитенко Іван Кіндратович (1897 – 1937 рр.) – український письменник, драматург, громадянський діяч. Перші відомі п’єси Микитенка пов’язані з Миколаївщиною. Прообразами героїв цих п’єс були робітники заводу ім. А. Марті (нині ЧСЗ). Став жертвою сталінського беззаконня. |
Івана Микитенка вул. (необхідне додати ім'я) |
Микитенко Іван Кіндратович (1897 – 1937 рр.) – український письменник, драматург, громадянський діяч. Перші відомі п’єси Микитенка пов’язані з Миколаївщиною. Прообразами героїв цих п’єс були робітники заводу ім. А. Марті (нині ЧСЗ). Став жертвою сталінського беззаконня. |
61. |
Куйбишева вул. (Велика Корениха) |
Великокорениська вул. (Велика Корениха) |
Це найбільша вулиця колишнього поселення Велика Корениха (нині мікрорайон м. Миколаєва), який простягається вздовж майже всієї сучасної території мікрорайону. |
Бориса Фармаковського вул. (Велика Корениха) |
Бориса Фармаковського, чи вул. Фармаковського- це видатний вчений археолог, який досліджував і проводив розкопки в Ольвії, і Ольвійськогопередмістя , яке включало і місцевість Великої Коренихи. |
62. |
Куйбишева вул. |
Олександра Янати вул.
|
Яната Олександр Алоїзович (1888– 1938 рр.) – професор ботаніки, один з перших організаторів ботанічної науки та природоохоронної справи в Україні, засновник українського ботанічного товариства та «Українського ботанічного журналу». Розробляв проблеми геоботаніки, рослинності Південної України та Криму, районізації України, насінництва й ґрунтознавства, української ботанічної термінології. Є автором словника ботанічної термінології. Незаконно репресований у 1933 році. |
|
|
63. |
Куйбишева пров. |
Малий пров. |
Провулок складається з одного кварталу |
|
|
64. |
Лазо вул. (Тернівка) |
Мозолевського вул. (Тернівка) |
Мозолевський Борис Миколайович (1936 – 1993 рр.) – український археолог, історик, поет, дослідник скіфської старовини. Керівник скіфської експедиції, яка досліджувала відомий курган Товста Могила (IV ст. до н. е.). Під час дослідження кургану була відкрита славнозвісна золота пектораль. Уродженець Миколаївщини. |
Миколи Славова вул. (Тернівка) |
Микола Антонович – уродженець Тернівки. Президент «Укррічфлоту. З 1973 очолював Головне управління річфлоту при Раді міністрів УРСР. В 1992-2004 рр. очолював першу в Україні акціонерну суднохідну компанію «Укррічфлот». Був тричі обраний нар. депутатом України. Лауреат Держ. премії України . |
65. |
Латиських Стрільців вул.
|
Весняна вул. |
Первісна назва |
Січових стрільців вул.
|
УСС протистояли російським військам у Першій світовій війні, брали участь у визвольних змаганнях 1917-1920 рр. Найбоєздатніша частина армії УНР. Борці за національну державність та українську незалежність. |
66. |
Леніна вул. (Матвіївка) |
Кугаєва балка вул. (Матвіївка) |
Кугаєва балка – це історична назва висохлого річища, яке ще у ІІ-й пол. ХVІІІ ст. поросло кугою – річковою та болотяною рослинністю. Назва збереглася серед корінних мешканців мікрорайону Матвіївка. |
|
|
67. |
Леніна вул. (Мала Корениха) |
Малокорениська вул. (Мала Корениха) |
Вулиця проходить по всій довжині мкр. Мала Корениха. |
Бориса Мозолевського вул. (Мала Корениха) |
Мозолевський Борис Миколайович, укр. археолог, історик, поет, дослідник скіфської старовини. Керівник експедиції, що, серед іншого, дослідила відомий скіфський курган Товсту Могилу та відкрила славнозвісну пектораль. Народ. на Миколаївщині. |
68. |
Луначарського вул. |
10 Слобідська вул.
|
Історична назва |
|
|
69. |
Людмили Сталь вул. |
Белікова балка вул. |
Вулиця розташована на території, історична назва якої Белікова балка. |
|
|
70. |
Марії Ульянової вул.
|
Клечова балка
|
Вулиця розташована на місцевості, історична назва якої Клечанівська балка, що тягнеться вздовж річки Вітовки, від озер біля об’їзної дороги до Південного Бугу. Крім того, даний топонім широко розповсюджений серед жителів даної місцевості. |
Джерельна вул. (Примітка: у місті вже вул.Джерельна. Тому пропозиція не може бути врахована) |
|
71. |
Орджонікідзе вул. |
8 Слобідська вул.
|
Історична назва |
|
|
72. |
Павлика Морозова пров.
|
Сарматський пров. |
Сармати – іраномовні кочові племена, які відіграли важливу роль у ході історичного розвитку території сучасного Миколаєва та Причорноморського регіону. На території, яка знаходиться поруч з мікрорайоном Варварівка знайдений відомий пам’ятник археології сарматського періоду. |
Данила Бандурки пров. |
Гайдамацький бандурист. Рік навчався грі на бандурі і як талановитого бандуриста його забрали до київського генерал-губернатора М. Леонтьєва, в якого він пробув 3 роки. Після смерті генерала став козаком у Бугогардівській паланці. 6 р. козакував, потім подався у гайдамаки. Під час гайдамацьких походів Д.Б. відзначався мужністю і відвагою і був хорошим бандуристом. Під час невдалого походу його заарештували і після допиту та покарання нагайками відправили до фортеці Св. Єлизавети. Подальша доля його невідома. Але Історик В. Ястребов розповідає, що близько р. Ташлика є балка Бандурка і сло тієї ж назви, і висловлює припущення, що Д.Б. згодом оселився там і доживав віка., залишивши по собі згадку у цих назвах. |
73. |
Пархоменка вул. |
Гетьманська вул. |
Увічнюється пам'ять про українських гетьманів, які поклали початок відродженню незалежності України. Крім того, вулиця в безпосередній близькості до так-званого гетьманського шляху, яким покидав козацьку державу І.Мазепа після поразки в ході Полтавської битви (27 червня 1709 року)
|
Гетьмана Мазепи вул. |
Іва́н Мазе́па-Калединський (20 березня 1639, Мазепинці - 21 вересня 1709, Варниця)— український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Князь Священної Римської імперії (1707-1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. |
74. |
Петрова вул. |
Зелена гірка вул. |
Даний топонім передає ландшафтні особливості місцевості, через яку проходить. |
Віслюча гірка вул. |
Даний топонім передає ландшафтні особливості місцевості, через яку проходить. |
75. |
Петрова пров. |
Салютний пров. |
Вулиця наближена до території, на якій в ХІХ-ХХ ст. розташовувався ракетний завод. |
|
|
76. |
Петровського вул. |
Столярна вул.
|
історична назва з 1835 р.
|
|
|
77. |
Петровського пров. |
1 Електронний пров. |
Провулок виходить на однойменну вулицею.
|
|
|
78. |
2 Петровського пров. |
2 Електронний пров. |
Провулок виходить на однойменну вулицю.
|
|
|
79. |
Подвойського вул. |
Вітрильна вул. |
Назва алегорично позиціонує Миколаїв як місто вітрильних суден. |
Дмитра Яворницького вул. |
Дмитро́ Іва́нович – укр. історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва. Бував в наших краях, в с. Лимани, У своїх працях описував Кисляківський курінь та козацьку церкву. |
80. |
Правди вул. |
1. Правди |
У назві використано поняття терміну «Правда» як таке що відповідає істині, справедливості. |
|
|
2. Судковського вул. |
Судковський Руфін Гаврилович (1850 – 1885 рр.) – видатний художник-мариніст, академік Імперської Академії мистецтв. Неодноразово бував у Миколаєві. Майже всі свої морські пейзажі писав з натури, а саме пейзажі Чорного моря, Одеси, Очакова, Дніпрового лиману та інші. Уродженець Миколаївщини. |
|
|
||
81. |
Примакова вул. (Тернівка) |
Успенська вул. (Тернівка) |
Поруч з цією вулицею знаходиться церква Успіня Присвятої Богродиці в Тернівці, яка зведена у 1804 році та існує й понині. |
|
|
82. |
Примакова пров. |
Кирило-Мефодіївський пров. |
Провулок розташований поруч з церквою, приділ якої освячено на честь святих Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів та проповідників християнства, творців слов’янської азбуки і перших перекладачів богослужбових книг на слов’янську мову братів. |
|
|
83. |
Пролетарська вул. |
Богородична вул. |
Історична назва з сер. ХІХ ст. |
Сергія Гайдученка вул. |
Сергій Іванович Гайдученко (1866 р.- 1922 р.). Юрист, просвітянин, краєзнавець, громад. діяч. Ініціатор заснування міського природничо-історичного музею, був його першим директором. Один з організаторів укр. т-ва «Просвіта» в Миколаєві. Жив за адресою Нікольська, 59. Будинок зберігся. |
84. |
Радянська вул. |
Соборна вул. |
Історична назва з 1835 р. |
|
|
85. |
Радянська вул. (Велика Корениха) |
Гарнізонна вул. (Велика Корениха) |
В період з 1979 до 1990 років в районі, де розташована вулиця знаходився гарнізон 40-ї окремої десантно-штурмової бригади (наразі це 79 окрема аеромобільна бригада) |
|
|
86. |
Радянської Армії вул.
|
Національної гвардії вул. |
Пропонована назва має на меті присвятити один з топонімів військовому формуванню Збройних сил України – Національній гвардії, сили якої проявили себе у військовому протистоянні на сході України.
|
|
|
87. |
25 років Жовтня вул. |
Бойченка вул. |
Бойченко Валерій Петрович (1941–2011 рр.) – український поет, перекладач, літературний краєзнавець, громадський діяч. Один з засновників місцевої «Просвіти», активний учасник руху за українське національне відродження на Миколаївщині. Уродженець Миколаївщини. |
Валерія Бойченка вул. (необхідне додати ім'я) |
Бойченко Валерій Петрович (1941–2011 рр.) – український поет, перекладач, літературний краєзнавець, громадський діяч. Один з засновників місцевої «Просвіти», активний учасник руху за українське національне відродження на Миколаївщині. Уродженець Миколаївщини. |
88. |
Сафронова вул. |
Каразіна вул. |
Каразін (Каразин) Василь Назарович (1773 – 1842 рр.) –просвітитель, громадський діяч, учений, ініціатор заснування першого у світі Міністерства народної освіти (1802) та першого в Україні університету (м. Харьків, 1805), засновник Філотехнічного товариства (1811), сільської народної школи в с. Кручик Харківської губернії, почесний і дійсний член Московського товариства натуралістів, товариства аматорів російської словесності при Московському університеті, товариства історії і стародавностей, Російського вільно-економічного товариства, Петербурзького вільного суспільства аматорів російської словесності тощо. Помер та похований у Миколаєві. Могила-склеп Каразіна є пам’яткою історії національного значення.
|
Василя Каразіна вул. (необхідне додати ім'я) |
Каразін (Каразин) Василь Назарович (1773 – 1842 рр.) –просвітитель, громадський діяч, учений, ініціатор заснування першого у світі Міністерства народної освіти (1802) та першого в Україні університету (м. Харьків, 1805), засновник Філотехнічного товариства (1811), сільської народної школи в с. Кручик Харківської губернії, почесний і дійсний член Московського товариства натуралістів, товариства аматорів російської словесності при Московському університеті, товариства історії і стародавностей, Російського вільно-економічного товариства, Петербурзького вільного суспільства аматорів російської словесності тощо. Помер у Миколаєві. Склеп Каразіна, який розташований на миколаївському некрополі, є пам’яткою історії національного значення. |
89. |
Сиваської Дивізії вул. |
3 Воєнна вул.
|
історична назва з 1835 р.
|
|
|
90. |
Скляра вул. |
79 бригади вул. |
Поруч розташована військова частина, в якій дислокується 79 окрема аеромобільна бригада, військові якої відзначились героїзмом у збройному конфлікті на Сході України. |
|
|
91. |
Скляра пров. |
Чумацький |
Провулок розташований поряд з проспектом, по якому в минулому походив чумацький шлях. |
|
|
92. |
Скороходова вул. |
Кузнечна вул.
|
історична назва з 1835 р. |
1. Єдуарда Погосова вул.
|
Був нагороджений Грамотою Кабінету Міністрів України за організацію оздоровчих таборів для дітей-сиріт. Отримав подяку від Прем’єр-міністра України за багаторічну фінансову підтримку проведення фестивалю дитячої творчості «Золотой аист». Фінансово підтримував дитячі колективи «Театр танца», «Ритмы планеты» та інші творчі колективи міста, надавав матеріальну підтримку міським лікарням №4, ЛШД та храмам. (Клопотання від Спілки вірмен України Миколаївської області додається ) |
2. Юрія Бойко- Блохіна вул. |
Бойко-Блохін Юрій Гаврилович (1909 р.-2002 р.) – укр.літературознавець, культуролог, політолог, історик, публіцист, громад. і політичний діяч, теоретик національно-визвольної боротьби, дійсний член Укр. Вільної АН. Народився і жив у Миколаєві. Був заарештований у справі СВУ в Миколаєві, потім звільнений. Емігрував до Німеччини. Був членом Проводу ОУН. Присвятив своє життя боротьбі за волю України та утвердження національної ідеї української жержавності. |
||||
93. |
Тельмана вул. (Велика Корениха) |
Бугогардівська вул. (Велика Корениха) |
Бугогардівська паланка – один з адміністративно-територіальних, військових та економічних центрів Війська Запорозького (1734-1775) на території Миколаївщини. Паланці були підпорядковані всі землі, які належали запорожцям в межиріччі Інгулу і Південного Бугу. Головне призначення паланки було захищати кордони України від руйнівних нападів татарських орд та стримувати войовничих сусідів. |
Оберегова вул. ( Велика Корениха) |
Невелика за розміром вулиця, який сполучаючись з вулицею Набережною ніби оперізує частину берегу р. Південний Буг.
|
94. |
Тольятті вул. (Тернівка) |
Ставкова вул. (Тернівка) |
Даний топонім передає ландшафтні особливості даної місцевості, на якій розташований ставок. |
Фракійська вул. (Тернівка) |
Пропозиція болгарського товариства Східна Фракція охоплює величезний масив Балканського півострова, де розташовані населені пункти, зокрема Ямбол, Сливен, Факія та ін., з яких вийшли майбутні тернівські болгари. |
95. |
Тухачевського вул. (Тернівка) |
Сергія Цвєтко вул. (Тернівка) |
Цвєтко Cергій Ілліч (1884 – 1946 рр.) – відомий вчений-педагог, фольклорист, етнограф, краєзнавець. Викладав у вузах Одеси. Очолював комісію краєзнавства при ВУАН, болгарську секцію етнографічної комісії при Всеукраїнській Академії Наук. Підготував і видав декілька фундаментальних робіт в галузі болгаристики. Двічі репресований. Народився і жив на цій вулиці. |
|
|
96. |
Ульянових вул. (Тернівка) |
Тодора Мінкова вул. (Тернівка) |
Мінков Тодор (Федір)Миколайович (1830 –1906 рр.) – видатний педагог і просвітитель, активний діяч болгарського національного відродження, засновник Південнослов’янського пансіону в Миколаєві. |
|
|
97. |
Урицького вул. |
1 Екіпажна вул.
|
історична назва з 1835 р., перейменована у 20-ті роки ХХ ст. |
Морських пехотинців вул. |
Поруч військові частини, госпіталь. Ці назви співзвучні з нашим часом, з українською армією і це не змінює смислове навантаження в военной слободке. Командування військової частини А2802 окремої бригади морскої пехоти просить перейменувати вулицу Урицького на вулицю Морських пехотинців, або імені підполковника Загребельного Юрія Олександровича, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО в секторі М в селі Талаківка. (клопотання від командування військової частини А2802 окремої бригади морскої пехоти додається) |
98. |
Фрунзе вул. |
Шосейна вул. |
Історична назва |
Отамана Григор'єва вул. |
Отаман Григор'єв увійшов в історію в першу чергу як лідер найбільшого антибільшовицького повстання в Україні. Неодноразово звільняв Миколаїв (від військ Антанти, білогвардійців та більшовиків). |
99. |
Фурманова вул. (Тернівка)
|
Володимира Станко вул. (Тернівка) |
Станко Володимир Никифорович (1937–2008 рр.) – український історик, археолог, етнолог, професор. Впродовж 30 років досліджував пам’ятки археології на території Миколаївщини. Результати розкопок отримали всесвітнє визнання. Народився в Тернівці. |
|
|
100. |
Чапаєва вул. |
Захарія Чепіги вул. |
Чепіга Захарій (Харитон) Олексійович (1725 – 1797 рр.) – останній кошовий отаман Чорноморського козацького війська, створеного на Миколаївщині після ліквідації Запорозької Січі. Чепіга очолював кінні загони чорноморських козаків під час операцій, які відбувались навколо Бузького лиману та Очакова у період війни 1787-1791 рр. |
Захарія Чепіги вул. |
Чепіга Захарій (Харитон) Олексійович (1725 – 1797 рр.) – останній кошовий отаман Чорноморського козацького війська, створеного на Миколаївщині після ліквідації Запорозької Січі. Чепіга очолював кінні загони чорноморських козаків під час операцій, які відбувались навколо Бузького лиману та Очакова у період війни 1787-1791 рр.
|
101. |
Чапаєва пров. |
Чорноморців пров. |
Чорноморське козаче військо – військове формування створене на Миколаївщині в 1787 році. Козаки війська несли тут службу та брали участь у битвах під час війни 1787-1791 років, у тому числі на о. Березань. |
Захарія Чепіги пров. |
Провулок є прилягає до однойменної вулиці. |
102. |
Чекістів вул. |
Надбузька вул. |
Вулиця виходить до берега річки Південний Буг. |
Отамана Бондарука вул. |
Кирило Бондарук (Отаман Лихо)-
повстанський отаман часів Української революції, народився в Миколаївщині
(село Катеринки) |
103. |
Чекістів пров. |
Надбузький пров. |
Провулок проходить поруч з вулицею, яка носить однойменну назву. |
Отамана Бондарука пров. |
Провулок проходить поруч з вулицею, яка носить однойменну назву. |
104. |
Червоноармійський пров. |
Армійський пров. |
Назва вшановує українську армію.
|
|
|
105. |
Червоногвардійська вул. |
Гвардійська вул. |
Назва вшановує гвардійців – представників привілейованої частини війська, яке призначене для виконання завдань стосовно охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України та інших протиправних посягань. |
|
|
106. |
Червоносільська вул. |
Святотроїцька вул. |
Вулиця розташована в місцевості, де раніше знаходилось село Святотроїцьке. |
Івана Круца вул. або Богатиря Круца вул. |
Іван Семенович Круц – укр. богатир, атлет, экс-чемпіон СРСР з класичної боротьби. Його им’я вперше пролунало на борцовськім помості в 30-х рр. минулого ст. Жив у Жовтневому Кораб. р-ну на вул. Литовченко. Викладав боротьбу в клубі на вул. Терешкової. Репресований. Похований в Кораб.р-ні. |
107. |
Червонофлотська вул.
|
Мічманська вул. |
Назва пов’язана з мічманами – одним з найчисленніших офіцерських чинів на флоті, у створенні якого значну роль відіграло м. Миколаїв. |
|
|
108. |
Червонофлотська вул. (Велика Корениха) |
Татарська вул. (Велика Корениха) |
Починаючи з початку XIV століття землі між Дніпром, Кодимою та Дністром були володіннями Ногайської орди, яка вела напівкочовий спосіб життя. У поселеннях мешкало переважно татарське, турецьке й частково слов’янське населення. Назва Велика Корениха походить від тюрського «Каран`-кир» - Чорний степ, рівнина або поле. |
Лікаря Ніколенка вул. (Велика Корениха) |
Ніко́ленко Павло́ Семе́нович- видатний лікар вищої категорії, головний хірург Миколаївського обласного відділу охорони здоров'я. На рахунку Ніколенка Павла Семеновича тисячі успішно проведених хірургічних операцій. Народився в с. Велика Корениха , похований в с. Велика Корениха |
109. |
Червонофлотський пров. (Велика Корениха) |
Татарський пров. (Велика Корениха) |
Провулок розташований поруч з однойменною вулицею.
|
Лікаря Ніколенка пров. (Велика Корениха) |
Провулок розташований поруч з однойменною вулицею. |
110. |
Червоних Майовщиків вул. |
Озерна вул. |
Вулиця проходить вздовж парку, в якому сьогодні знаходиться унікальне в місті Миколаєві озеро. Це озеро позначено на картах ще з XVIII ст. |
Гетьмана Дорошенка вул. Рабітничих майовок вул.
|
|
111. |
Червоних Слідопитів вул. |
Авіаторів вул. |
Вулиця проходить поруч з територією військового аеродрому. |
|
|
112. |
Чичеріна вул. |
Краєзнавців вул. |
У назва вшановується вклад миколаївських краєзнавців у вивченні та популяризації історії Миколаєва. |
Краєзнавца Касьяновського вул. |
Валентин Олександрович – вчитель, краєзнавець, невтомний дослідник рідного краю. Половину свого життя поклав К. На те, щоб зібрати в архівах. Упорядкувати і довести до земляків історію Корабельного району. Брав участь у підготовці енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України: Миколаївська область». |
113. |
Чигрина вул. |
Погранична вул. |
Історична назва |
Феодосія Каминського вул. - |
Феодосій Каминський (1888 с. Богоявленське поблизу Миколаєва Херсонської губернії— 1978 Миколаїв)- вчений-археолог, етнолог, музеєзнавець, культосвітній та громадський діяч. Чотири рази був репресований за проукраїнську діяльність. Був директором історико-археологічного музею Миколаєва, а після останнього заслання – науковим співробітником. |
Чорновіла вул.
|
Вячесла́в Макси́мович Чорнові́л (1937 с. Єрки Черкаської області — 1999, Бориспіль Київської області) — український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975). Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р. |
||||
114. |
Шверника вул.
|
Сидора Білого вул. |
Білий Сидір Гнатович (1735 –1788 рр.) – перший військовий отаман Чорноморського козацького війська, призначений у 1788 р Г.Потьомкіним .Очолював Чорноморську козацьку флотилію у роки російсько-турецької війни (1787-1791рр. ) . Під час бою козацької флотилії з турецькими вітрильниками Сидір Білий був смертельно поранений біля фортеці Кінбурн. |
Бориса Мороза вул. |
Борис
Михайлович Мороз – громадський діяч, просвітянин. Один з ініціаторів
створення Миколаївської Крайової організації Народного Руху України. В 1991
році в день прийняття Декларації про незалежність України разом з іншими
патріотами міста підняв синьо-жовтий прапор на щоглі адміністративного
корпусу з-ду «Океан» - перший піднятий національний прапор над офіційною
держ. спорудою в Миколаєві. Ініціатор та організатор робіт по встановленню
(замість дерев’яного хреста) монумента жертвам Голодомору. |
115. |
Шкапіна вул. |
Безіменна вул. |
історична назва з 1835 р., перейменована у 20-ті роки ХХ ст. |
Сідора Білого вул. |
Сидір
Гнатович – перший кошовий отаман Чорноморського козацького війська,
створеного на Миколаївщині. Очолював Чорноморську козацьку флотилію. Під час
бою козацької флотилії з турецькими вітрильниками Б. був смертельно поранений. Похований в Олександрівській
церкві фортеці Кінбурн. |
116. |
Шкапіна пров. |
Дніпрової Чайки пров. |
Творчий псевдонім Василевської-Березіної Людмили Олексіївни (1861 – 1927 рр.) - українська письменниця (поетеса, прозаїк, перекладачка), фольклорист, педагог, громадянська діячка. Уродженка Миколаївщини. |
|
|
117. |
Щорса вул. |
Якова Бутовича вул. |
Бутович Яків Іванович (1881 – 1937 рр.) – колекціонер, меценат, кіннозаводчик, письменник. Зібрана Бутовичем Я.І. колекція картин лягла в основу створеного ним єдиного в світі приватного музею «Коні» (в подальшому експонувалася у Тимірязівській академії). Автор ряду праць по племінному коневодству, а також «Записок колекціонера». У 30-і роки як «ворог народу» став жертвою репресій: спочатку був. Видавець журналу «Рисак і скакун». Став жертвою репресій: був засланий у Тульську губернію, подальша доля його невідома |
|
|
118. |
Щорса пров. |
Ікарівський пров. |
В назві збережена пам'ять про яхту «Ікар» - яка була спроектована та побудована у Миколаєві та здійснила першу вітчизняну навколосвітню подорож. |
|
|
119. |
Юних Ленінців вул. (Мала Корениха)
|
Батарейна вул. (Мала Корениха) |
Назва вулиці пов’язана з тим, що на території мікрорайону Мала Корениха були розташуванні численні фортифікаційні споруди часів Східної війни, в тому числі насипний штучний острів - Костянтинівська батарея.
|
|
|
120. |
Ярославського вул. (Тернівка) |
Алеко Константінова вул. (Тернівка) |
Константінов Алеко (1863 –1897 рр.) – болгарський письменник, гуморист та перекладач. Навчався у Миколаївському Олександрівському реальному училищі, перебуваючи в пансіоні Тодора Мінкова, згодом завершив юридичний факультет Новоросійського університету у м. Одеса. Відомий завдяки своїм сатиричним оповідкам та фейлетонам, що переважно друкувались в журналі «Прапор». Має внесок у розвиток жанру подорожніх нарисів, а саме в книзі «До Чикаго і назад». |
|
|
2. ПРОСПЕКТИ
|
|||||
1 |
Героїв Сталінграда просп. |
Проспект Героїв
|
Назва покликана вшанувати пам’ять миколаївців, які здійснювали героїчні вчинки на благо Батьківщини та Миколаєва. Крім того на проспекті розташовано декілька військових частин, які покликані захищати цілісність та недоторканість України. |
1. Героїв Десантників проспект
|
Назва покликана вшанувати пам’ять воїнів-десантників які здійснювали героїчні вчинки в зоні проведення АТО. Крім того на проспекті розташовано декілька військових частин, які покликані захищати цілісність та недоторканість України.
Крім того, командування військової частини А0224 в зверненні просить проспект Героїв Сталінграду перейменувати в проспект Воїнів Десантників, а парк Перемоги в парк Імени Сергія Кривоносова, Героя України, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО в секторі М в районе населеного пункту Дмитрівка, Донецької області. Десантники військової частини А0224 з травня 2014 року виконують завдання в зоні проведення АТО, де успішно виконують бойові завдання по захисту територіальної цілістності та недоторканості України. За оцінкою Президента України і вищого командування МО України та Командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України 79-та Миколаївська окрема аеромобільна бригада відмічена однією з кращих бойових частин в зоні проведення АТО, а військовослужбовці частини неодноразово нагороджені орденами, медалями та іменною зброєю ЗС України. Крім того, десантники виїжджають на завдання з цього проспекту і повертаються додому по ньому. (звернення додається до протоколу №3 від 11.12.2015р.) |
2. Героїв України проспект |
Назва Герої України- це шана усіх загиблих на Україні, за її незалежність во всі роки: боротьби козаків, боротьби за незалежність в 19-20 столітті, в Другій Світовий війні, в 21 столітті, герої- захисники сьогодення. |
||||
2 |
Жовтневий просп. |
Богоявленський просп. |
На картах Миколаєва ІІ пол. ХІХ століття ця місцевість визначена як «дорога в Богоявленськ» (нині Корабельний район). |
1. Гетьманский просп.
2. Святомико-лаївский просп.
3. Гетьмана Сагайдачного просп. |
|
3 |
Леніна просп. |
1. Таврійський просп.
|
Назва обумовлена топонімічною традицією щодо визначення назви цього містобудівного об’єкту. Так, у ХІХ ст. ця широка поздовжня вулиця, яка тяглася від сучасної вул. Рюміна до сучасної вул. Луначарського, мала назву «Херсонська вул.». У 50-60-х роках ХХ ст. частина сучасного проспекту від вул. Рюміна до вул. Спортивної мала назву «Ново-Херсонська», «Первомайська». Сама назва «Херсонська» була пов’язана з визначенням напрямку руху - до Херсонської застави. У зв’язку з тим, що з 2-ї пол. ХХ ст. в місті з’явилося Херсонське шосе, яке практично бере начало від кінця сучасного просп. Леніна, з метою запобігання тотожності запропонована назва «Таврійський» як дорога до Таврії (напрямок Херсону, Криму). |
1. Проспект Свободи |
Свобода - це найбільш цінна для українців якість і досягнення, за які вони готові боротися. І доводили це не раз протягом всієї історії існування. Назва одночасно нейтральна в політичному плані і, в той же час, значна для патріотичного духу миколаївців і виховання молоді. Головний проспект - не просто велика транспортна артерія, а символ і показник внутрішньої духовної наповненості міста. Миколаїв гідний такого символу.
|
2. Херсонський просп.
|
Від історичної назви «Херсонська вул.» |
2. проспект Пилипа Орлика |
Орлик Пилип Степанович (1672–1742) український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман війська Запорізького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист; автор «Договорів і постанов» – конституційного акту, який називають першою у світі Конституцією, фактично першим українським козацьким суспільним договором. У цьому історичному документі П. Орлик обмежував гетьманські пільги, соціальну експлуатацію, розробив стратегію боротьби за незалежність, політичне й церковне відокремлення України від Московії. Саме П. Орлик на території теперішнього м. Первомайська Миколаївської області відбудував Орликівську фортецю задовго до царського режиму. Перебував на Руській косі р. Південний Буг, біля м. Миколаєва. Сподвижник Івана Мазепи. Залишив після себе трактати, маніфести, поетичні книжки. Володів 12 мовами. |
||
3. Аркасівській просп.
|
На честь родини Аркасів. (див. нижче «Сиваський сквер») |
3. Проспект Аркасів |
внести правку в пропозицію офіційної комісії: Проспект Леніна — Проспект Аркасів замість проспект Аркасівський. |
||
3. ПЛОЩІ
|
|||||
1 |
Площа (парк) ім.61 комунара |
Адміралтейська площа (Адміралтейський парк) |
Історична назва з 30-х років ХІХ ст. |
|
|
3. СКВЕРИ
|
|||||
1 |
Піонерський скв. |
Сквер Юних героїв |
На території скверу встановлений пам’ятник на честь юних героїв-підпільників Віті Хоменка та Шури Кобера, які в 1942 році по завданню Миколаївського підпілля перейшли через лінію фронту та доставили цінну інформацію до Генштабу. |
|
|
2 |
Пролетарський скв. |
Манганарівський сквер |
Історична назва з 80-х років ХІХ ст.
|
Сквер Манганарі |
внести правку в пропозицію офіційної комісії, бо так легше вимовляється |
3 |
Сиваський скв. |
Аркасівський скв.
|
Назва дана скверу в кін. ХІХ ст. на честь головного командира Чорноморського флоту та портів адмірала М.А.Аркаса. Сучасна назва «Аркасівський» - як данина поваги до родини Аркасів, члени якої зробили надзвичайний внесок у розвиток Миколаєва. |
Сквер Аркаса |
внести правку в пропозицію офіційної комісії, бо так легше вимовляється
|
4. ПАРКИ
|
|||||
1 |
парк Ленінського комсомолу |
Парк «Юність» |
Назва дана за назвою концерт-холлу «Юність» (колишній кінотеатр «Юність»), який розташований поряд з парком. |
Парк «Юністі» (уточнення назви) |
Назва дана за назвою концерт-холлу «Юність» (колишній кінотеатр «Юність»), який розташований поряд з парком. |
2 |
парк Петровського |
Парк «Народний сад» |
Історична назва |
Парк «імени Пилипа Орлика» |
Орлик Пилип Степанович (1672–1742) український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман війська Запорізького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист; автор «Договорів і постанов» – конституційного акту, який називають першою у світі Конституцією, фактично першим українським козацьким суспільним договором. У цьому історичному документі П.Орлик обмежував гетьманські пільги, соціальну експлуатацію, розробив стратегію боротьби за незалежність, політичне й церковне відокремлення України від Московії. Саме П.Орлик на території теперішнього м.Первомайська Миколаївської області відбудував Орликівську фортецю задовго до царського режиму. Перебував на Руській косі р. Південний Буг, біля м. Миколаєва. Сподвижник Івана Мазепи. Залишив після себе трактати, маніфести, поетичні книжки. Володів 12 мовами. ВАЖЛИВО! Напроти парку ім. Петровського – паралельно, по вул. Котельній, знаходиться університет ім. Пилипа Орлика, середня школа «Гіпаніс–ЕОС», дитячий садок «Гранд – Гіпаніс», Миколаївський муніципальний колегіум, колективи яких постійно проводять в парку культурно-масові заходи патріотичного та виховного напрямку. |
5. РАЙОН
|
|||||
1 |
Ленінський |
Інгульський |
Район бере свій початок від р.Інгул |
|
|