Кремінь

С подключением 15 марта 1907 года к водопроводной сети Николаева одной из крупнейших водонапорных башен, построенной по проекту всемирно известного инженера и ученого В.Шухова, чье 160-летие отмечено в нашем городе в 2013 году, стало заключительным этапом интернационального проекта «Инженерное искусство раннего модерна.

Кожен, хто бував за кордоном, звернув увагу на особливе ставлення до своєї історії, культури, мистецтва. Зокрема, в сусідніх Варшаві, Загребі, Бухаресті, Празі, Белграді в дивовижному стані – старі мікрорайони, вулиці та бульвари, театри і будинки-музеї, храми та аптеки, магазини й університети, які вражають стилем, традиціями, благоустроєм.

23 грудня відбувся перший зимовий похід на водонапірну вежу В.Г.Шухова в межах анонсованих підприємством «комунальних екскурсій». Як і планувалося, вдалося не тільки поділитися цікавими фактами з історії краю, але і познайомитися з цікавими людьми.

Миколаїв і досі залишається “білою плямою” в новітній історії. Це пояснюється хоча б тим, що тут тривалий час мешкало немало з тих, хто мав не тільки рідкісний талант, але і колосальний вплив на розвиток країни, яка в ХХ столітті стала найбільшою тоталітарною імперією людства.

Так можно было бы оценить судьбу флотского доктора медицины А.Н. Петрова, который пронес через всю свою жизнь любовь к поэзии. Его трагическая биография — это не только глубокий след в истории народа, который так и не покорился воле «вождя» и «клики тиранов».

В рамках проекта изучения и документирования наследия академика Владимира Григорьевича Шухова, реализуемого в 2011-2013 годах при финансовой поддержке инженерных обществ Германии, Австрии и Швейцарии,

Изучая историю сформированного в 1831-м, а расквартированного в  1873-м в Николаеве 58-го пехотного Прагского полка, отличившегося в походе в Анди, при взятии Темешского ущелья в Трансильвании, обороне Севастополя, битве при Мукдене, в Первой мировой войне, по достоинству отмеченного Георгиевским полковым знаменем, знаками на головные уборы «За Мукден в 1905 г.», я наткнулся на

Історія розвитку примусової праці полонених відома з 1919 року: середовищем, в якому визрівала струнка політична та економічна машина, стала радянська пенітенціарна система.

Одним из лучших в истории военно-инженерного искусства принято считать Эдуарда Ивановича Тотлебена (1818 — 1884) — графа, всемирно известного инженер-генерала, отца русской фортификационной школы.

В Україні розпочалися сумнозвісні масові репресії проти безневинних громадян, яких таврували по-різному: “осілими куркулями, карними злочинцями, втікачами з таборів та заслань”, „троцькістами, зинов’євцями, іншою „шушерою: правими та іншими”, “буржуазними націоналістами”, а ще — “диверсантами”.